Галина Венглінська – молода львівська художниця. Через призму власного бачення вона зінтерпретувала творчість українських письменників Михайля Семенка, Андрія Любки, музичних виконавців Тіни Кароль, Христини Соловій.
Галина малює з раннього дитинства. Навчалась у Дитячій художній школі ім. О. Новаківського. Згодом вступила в Академію друкарства. Закінчила магістратуру на кафедрі книжкової та станкової графіки й називає себе вільним художником.
Ілюстрування книжок, малювання мерчу (офіційна сувенірна продукція з символікою музичних колективів або окремих виконавців) , створення графіки за творчістю українських письменників, навчальних матеріалів з англійської мови, логотипів і бренд-дизайнів для ГО – це не повний перелік багатогранної творчості молодої художниці.
«Вірю в ідею Пікассо, що натхнення є завжди, але воно має знайти тебе за роботою»
«Важко позиціонувати себе тільки як художника, ілюстратора чи дизайнера, – ділиться Галина. – Для мене творчість – це постійний пошук себе, нової пластики, ідеї – невпинна робота над собою. Проте створення логотипів, бренд-дизайнів – це також спосіб виразити себе і знайти нові стилі».
Першим досвідом ілюстрування книжок для Галини була книга «Карбід» молодого українського письменника Андрія Любки.
«Ілюстрування допомагає по-іншому переживати твір, передавати зміст через власне бачення».
«В мене, як і в усіх творчих людей, буває криза ідей. Намагаюсь у такий момент перемкнутися. Можу відкласти малювання і почати займатись новим дизайном. Нещодавно відкрила для себе танго. Танці – ще одне джерело натхнення».
Галина впевнена, що молодим митцям важливо правильно позиціонувати себе, напрацьовувати власне портфоліо. Наразі художниця працює над ілюстраціями для компанії «Susy store». Вони випускають офіційний мерч для українських артистів, зокрема для «Океану Ельзи», «Бумбоксу», Тіни Кароль, Христини Соловій.
У рамках своєї магістерської роботи Галина зробила серію графічних малюнків за мотивами творчості Михайля Семенка. Керівником проекту був відомий український графік Сергій Іванов.
«Прогулянка містом, сонячний ранок, випадкова тінь може надихнути на щось нове», – розповідає Галина. – Одного року починала малювати #365daychallenge – так би мовити «Ні дня без лінії». Вистачило мене на днів 80. Проте зрозуміла, що щоденна праця важлива, але через примуси у творчості можна вигоріти».